Криза людської діяльності
Безпека життєдіяльності — це наука про ставлення людей до природи, що забезпечує безпеку і збереження людства. Це означає, що людина, як складова частина природи не повинна погіршувати безпеку існування людства. Оскільки людина толерантна, пристосована до певних умов середовища, її діяльність не повинна порушувати ці умови, впливати на саме існування людства. Якщо зникає вид і звільнюється його екологічна ніша, її одразу займає інший вид, відтворюючи баланс живої речовини і передачі енергії.
Криза людської діяльності стосується тільки відношення людини до природи і є наслідком відставання розуміння екологічних законів біосфери, незнання і недотримання умов існування живої матерії.
Криза людської діяльності - це вкрай загострені стосунки між господарською діяльністю людини і природою, економічною зацікавленістю суспільства в освоєнні природних багатств і вимогами до охорони навколишнього середовища.
Природа кризи людського ставлення до довкілля складається з двох частин - природної і соціальної:
- природна частина свідчить про те, що почалося
руйнування довкілля людиною;
- соціальна полягає у тому, що суспільство і держава не
здатні зупинити це руйнування.
Небезпеки кризи людської діяльності
Під небезпекою кризи людської діяльності слід розуміти земні небезпеки, які спроможні завдати глобальної шкоди довкіллю.
Створити ці небезпеки можуть тільки люди. Їх втручання в навколишнє середовище докорінно змінює склад біосфери. Сукупна дія всіх небезпек, які за енергією і наслідками дорівнюють космічній небезпеці, може призвести до глобальних змін на планеті Земля.
Вплив кризи людської діяльності на людину
Небезпеки змінюють стан навколишнього природного середовища, впливають на здоров`я людини і змінюють її спадковий апарат.
Людська діяльність подвоює кількість забруднювачів у довкіллі, а це порушує умови існування багатьох живих істот. Вони гинуть, руйнуючи енергетичні, трофічні ланцюги у біосфері. Тобто людина свою діяльність довела до кризової, а природу — до умови: бути їй чи не бути.
| 
