ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

В усі часи існування Землі у біосферу надходили різноманітні забруднювачі і це не викликало жодних негараздів. Пов'язано це з тим, що біосфера має природну здатність до самоочищення. Так, від деяких забруднювачів атмосфера самоочищається за години, в окремих випадках потрібні тижні. Водні об'єкти самоочищаються за тижні, від деяких забруднень - за роки.

 Процеси очищення ґрунту тривають десятки або сотні років. Тобто існує природна швидкість очищення довкілля. Якщо кількість забруднювачів у навколишньому середовищі перевищує гранично допустимі концентрації ГДК (ГДК - припустима концентрація шкідливих речовин у довкіллі, яка не може призвести до погіршення здоров'я теперішнього і майбутніх поколінь), то настає така ситуація, коли природне очищення припиняється і довкілля стає непридатним для існування людини. Це небезпека, яка може перетворитися на катастрофу.

Захист атмосфери, гідросфери і літосфери здійснюється за рахунок таких дій:

1. Виключення або зниження кількості видів забруднювачів у довкілля.

2. Моніторинг стану довкілля.

Отже, під захистом навколишнього середовища слід розуміти таку діяльність людства, яка зберігає склад і кругообіг речовин у біосфері на рівні, близькому до природного. Це ідеальний випадок. Реальним же є таке становище, за якого кількість антропогенних забруднювачів у довкіллі не перевищує ГДК.