Захист атмосфери
Забруднювачами атмосфери є аерозолі, гази, пара. Вони виникають в результаті процесу згорання, обробки матеріалів, експлуатації транспорту, випарювання і подрібнення. Захист атмосфери від забруднення складається з організаційних, інженерно-технічних і економічних заходів та засобів.
До організаційних слід віднести:
централізацію теплопостачання від великих ТЕС, обладнаних системами очищення і утилізації викидів. Тому що малі котельні і пічне опалення дають набагато більше газових і цинових викидів;
- озеленення міст, селищ і насадження лісів;
- розміщення житлових масивів окремо від промислових.
До інженерно-технічних засобів зниження забруднення слід піднести технологію газоочищення і пилоуловлювання.
Економічний захист від забруднення атмосфери полягає у заохочувальних і заборонних заходах. Виробництва, що дбають про чисте повітря, мають податкові пільги, і навпаки, з тих, які дбають повітря, стягуються штрафи. Діє так звана і н< система «плата за викиди».
Для допитливих
Очищення повітря від аерозолів залежно від їх складу проводиться за допомогою:
- пилеосаджувальних камер, в яких використовуються сили тяжіння. Вони уловлюють великі частинки
- циклонів - апаратів інерційної дії, в яких за
рахунок відцентрової сили, що виникає у
закрученому потоці повітря, частинки осаджуються.
При подачі води на внутрішню поверхню циклону
(мокрий циклон) вони очищають повітря від дуже
дрібних частинок ;
Головними методами очищення повітря від газів є сорбційні й окислювальні.
Сорбційні методи поділяються на адсорбційні і абсорбційні.
В апараті адсорбційної дії забруднене повітря проходить крізь прошарок адсорбента, де воно очищається від шкідливих речовин, які залишаються в адсорбенті. Поглинач замінюється після насичення. У цих апаратах очищення повітря досягає 97-99%.
Апарати абсорбційної дії засновані на фізичному і хімічному поглинанні рідкими абсорбентами токсичних газоподібних речовин. Процес відбувається в абсорбційній колоні або інших апаратах.
Одним із видів окислювання є пряме спалювання викидів, яке здійснюють при наявності в них багатокомпонентних горючих газів. Спалювання здійснюють у спеціальних топках або у відкритих дифузійних факелах.
Головним забруднювачем при спалюванні викопного палива є сірка. Для очищення газів від сірки використовують методи, які перетворюють викиди в діоксид вуглецю.
Одним із засобів зниження забруднення приземного шару атмосферного повітря є розсіювання шкідливих викидів у атмосфері. Висота труби Н, що димить, повинна бути такою, щоб після осідання пилу у приземному шарі /. концентрація шкідливої речовини С не перевищували Каталітичне допалювання здійснюють за умови, що шкідливі речовини у викидах знаходяться у малих концентраціях (менше 2 г/м3). Пряме спалювання таких концентрацій недоцільне, бо потребує великих витрат тепла і палива. Використання при спалюванні каталізаторів очищає повітря на 97%. Апарати каталітичного спалювання прості, мають невеликі розміри.
У сучасних двигунах внутрішнього згорання (автомобілях) очищення димових газів досягається установкою у складі глушника каталітичного реактора, в якому доопрацьовуються вихлопні гази до СО У повітрі їх кількість не повинна перевищувати ГДК. а ГДК
| 
Клас, але може на квас
